Winterfall, Pt. III

І йду я не звідки в нікуди
Блукаю туманами снів
Я бачу нічого і всюди
Я дихав мільйонами днів

Черпаючі силу із мрій
Вже забув, як це жити
Лиш бачу я морок густий
Із ним я звик говорити

Колись знайду я свій шлях
І вийду з туману на зовні
А доти, йду по своїх же слідах
І думки лиш туманом повні