Фенібут

Фенібут.

Стислі 108, окровлені кути,
Танцює юнка на поламаній кризі,
Не знаючи води.
Б'ються хвостами шовкові ящірки,
Міста оплакують усіх, хто вижив,
За кроки й навпаки,
О, фенібут.

Фенібут.

Буремні десяті вже їсти не просять,
Хитаютсья зуби всеядної злості,
Наївне мистецтво, гіркий цикловір,
Радмін проростає дротами надвір,
Осяяне птаство будує гуртом,
Розлючені боги шматують картон,
Холодна черешня в байдужості липня,
Уражене м'ясо ніяк не відлипне,
Любов.

Фенібут.