Потяг

Рейки, рейки
До нього бредуть
Як всі дороги до Риму
Так і рейки до нього ведуть
Шпали, шпали
За собою лишають
Ночі самотні
І світанки сумні минають
Потяг, потяг
Вези мене до нього
Вези, не спиняйся
За мить з ним віддам усе
Щоб він не здавався
Потяг, потяг
Такий до нього сильний
Такий хворобливий
Вабливий
Не проміняю, ніколи не покину
Радше обернусь в тополину
Батарейка сідає
Не можемо діждатися зустрічі
Голосові відправляю
Там мій сміх, що так личить тобі
Дочекайся ти, дочекайся
Як засумуєш -
На памʼять спирайся
Вона береже
У куточку твого ока
Мене твою яснооку