A Long Alone Pathway

В судомах б'ється небовид народження чи смерті,
Сповитий в пути нескінченних сновидінь... Склепіння неба важчає,
бринить повітря, Злягання хмар породжує химер,
Вони зригають стоголосий вітер,
Який шмагає голі постаті дерев
Довгий-довгий шлях, та ніхто не йде навстріч!
Довгий-довгий шлях... Лише осіння ніч!
Дощу напруга налила зважнілий обрій
болем - Так Чорне Полум'я наповнило мене.
Вогонь жадає швидше вирватись на волю!
Безодня лиш в Безодні віднайде себе!
...І тьмяне марево розсиплеться на
попіл, Впаде завіса під серпом заграв!.