Іній

Невже такі безжальні небеса?
Невже зовсім вони не відчувають болю
Людського?
Мій поводир, сумна моя зоря
Я перший звір, який ступив на твоє світло й вірив
Не роздумував

Мій білий день, мій ніжний іній на губах
На чорних пелюстках, на ворона крилах
Пухкий, ти танув, як вода
І я розпалася на тисячі зірок
Собою освітила кожен закуток земного тіла

Сказав: якщо я не належала тобі
Для чого ж я приходила у сни?
Не знаю. Хто знає
Може, то була не я
А от послухай: завдяки йому
Я полюбила свою музику сумну
Мене він
За один раз

Мій білий день, мій ніжний іній на губах
На чорних пелюстках, на ворона крилах
Пухкий, ти танув, як вода
І я розпалася на тисячі зірок
Собою освітила кожен закуток земного тіла я