Distant Cry of Cranes

Понад степи і поле, гори й доли
Понад діброви, зжовклим листом вкриті
Понад стернища, зимним вихром биті
З плачем сумним, мов плач по кращій долі

Понад селища бідні, непошиті
Хатки, обдерті і пусті стодоли
Понад люд темний, сумовитий, голий
Ви пливете по млистому блакиті

Куди? Куди? Чи в кращий край зелений
Залитий світлом, зіллям умаєний
На нитку мов нанизані, мчите ви?

О, ждіть! Ось в млистій і вогкій ярузі
З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі
Візьміть мене в путь, браття! Де ви? Де ви?