В пустій кімнаті

В пустій кімнаті ти так мило спиш
В волоссі - павутиння снів
Я Бога прошу - її не залиш
До останніх днів
Дощ співає нам за вікном затяжні пісні
Випробовує наші стіни - чи міцні
Так люблю, як звучать твої приголосні-голосні
Запитай, чи забуду я твій голос? - ні
В пустій кімнаті ти так мило спиш
В волоссі - павутиння снів
Я Бога прошу йому - не залиш
До останніх днів
До останніх днів
Прихилю до колін твоїх свою голову
Просканую вустами душу оголену
І я завжди хотіла сонця, хоч любила і грозу
І стільки плакала, що виплакала тебе, як сльозу
Такого чистого - одного тіста ми
Знаю, що ти, мов трав, мій настій
Але, вибач, що не постійно випита
Ти покидаєш постіль, постій
Поки сонце не почне по стінам бігати
В пустій кімнаті ти так мило спиш
В волоссі - павутиння снів
Я Бога прошу - її не залиш
До останніх днів
До останніх днів