Бидлоти немає

Стерто туш, маскару змито,
Місто знову вчиться жити.
Вилітає із іскри пташка,
Невагома і недомашня,
І мчиться
Від забобонних полохливих майонезних жінок
В місто, де

Бидолти немає.

У твоїй новій кімнаті
Всі красиві і завзяті.
Ошаліло творять руки
Кольори та їх сполуки
У місті
Без забобонних полохливих майонезних жінок,
Місті, де

Бидолти немає.

Оцінивши все тверезо,
Я кладу в кишеню лезо,
Бо простота перемагає
І нічого більш немає за краєм,
І він нас наздоганяє, але
Наші миті - це ще не ми.

Бидолти немає.